«Вишневий сад»
Ужгорода готовий до «Сакура-Фесту». Художній фестиваль цього річ проходитиме з
15 до 30 квітня. Організатори планують насичену програму. Урочисте відкриття
фестивалю відбудеться 15 квітня на Набережній Незалежності, опісля – продовжать
на площі Театральній. У рамках фестивалю розпочнеться і Великодній ярмарок.Ужгородський
«Сакура-Фест» дивує своєю різноманітністю. Але, звідки ж до нас прийшли
«винуватці свята», «коли» і «де» вони були вперше посаджені? На ці й на деякі
інші питання ми намагалися знайти для вас відповідь.
Масово сакури розпочали заселяти Ужгород ще з 1925 року
Перші саджанці з’явилися
в мікрорайоні Галагов, що простягнувся вздовж правобережної набережної. Його почали забудовували ще в 20-х роках
минулого століття. Чеський квартал – це унікальний район Ужгорода, який
вважається еталоном конструктивізму в Україні. У Чехословаччині займалися
питанням благоустрою міста на високому рівні.
Мікрорайон
побудували на болоті, грунт був дуже вологим, і тому в цьому кварталі зробили
багато парків, скверів, площ. Чехи, розпочавши будівництво, задумалися, яке
дерево найкраще підходить для того, щоб висушити грунт і підготувати його до
забудовування. Науковці вивчили клімат Закарпаття, і вияснили, що він добре
пасує для сакури, адже японські вишні – водолюбні рослини. Перші сакури завезли
із Західної Європи, це в основному з Люксембургу й Голландії. Потрапили вони в
Чехословаччину, ну а потім – і на Закарпаття.Коли, з
допомогою японських вишень, грунт достатньо обсохне, планували їх вирубати, і
вже досаджувати іншими деревами. Але, Чехословаччина припинила своє існування,
і тому до кінця цю ідею не реалізували. Мікрорайон настільки вийшов красивим,
що було вирішено японські вишні залишити. Ось чому майже всі найстаріші сакури
знаходяться в чеському кварталі.«В Україні
Закарпаття є найсприятливішою територією для японських вишень з відповідним кліматом. Я
провів аналіз, і вважаю, що в Східній, Центральній і навіть частково Західній
Європі, нема таких хороших умов для росту сакур, як у нас на Закарпатті, –
розповідає член президії, голова секції природного заповідного фонду Адальберт
Рошко. – Чехи завезли їх в 20-х роках, а вже у 50-х, при радянській владі,
садівники налагодили щеплення сакур. А щеплять їх на дикій, а також – на культурній
черешні. На диких – більш довговічні. До речі, у нас уже є й понад 80-ти річні
дерева. На мою думку, найстаріша сакура міста росте на площі Пушкіна. За своїми
діаметрами та розмірами вона підходить. Ще старі сакури біля Дитячої міської
лікарні».Ужгородські
сакури нічим не відрізняється від тих, що ростуть в Японії. Сакурами
називаються японські вишні й черешні. З них була виведена стерильна форма
японської вишні, яка не дає плоди, лише квіти. В Ужгороді голова секції
природного заповідного фонду Адальберт Рошко нарахував 3 види сакур. Найпоширеніші
– звичайні японські вишні. Недавно завезли плакучі сакури, велику кількість
таких дерев посадили вздовж вулиці Митна. І є ще, але рідше зустрічається,
садова форма японської вишні (гілки йдуть від центрального стовбура під прямим
кутом).
Сад Іштвана Лаудона і сакура
В Ужгороді був
унікальний сад Іштвана Лаудона, котрий не вчився на ботаніка, але був ботаніком
від Бога. Пан Іштван мав хобі – рослини. Займався їхньою адаптацією до клімату
Ужгорода. Він багато подорожував, його друзі подорожували і тому, дістати
саджанці екзотів – не було для нього проблемою.Іштван Лаудон
адаптував велику кількість рослин. Вважається, що магнолія з’явилася в Ужгороді
саме завдяки йому. Багато хто схиляється до того, що саме Іштван Лаудон посадив
японську вишню в Ужгороді. Відтоді стало зрозуміло, що це дерево може в нас
рости. Близько 10 років пан Іштван витратив на облаштування свого саду. І вже наприкінці
XIX століття
Лаудон отримав сертифікат від Віденської імператорської академії про те, що
являється власником одного з найкращих парків у всій Австро-Угорській імперії.
Завдяки цьому в Ужгороді на сьогоднішній час так багато екзотів. Ще одним
фактом є те, що наше місто було чемпіоном з кількості екзотичних рослин серед
міст Радянського Союзу.
«З цього саду
залишився тільки задній двір Ужгородської Міської Дитячої Лікарні. На жаль, сад
Іштвана Лаудона не зберігся, – ознайомлює нас із фактами екскурсовод Юрій
Яновський. – За часів Чехословаччини, коли будували квартал, частину дерев
вирубали. Хоч цю процедуру зробили дуже грамотно, але Радянський Союз погіршив
ситуацію – побудував на місці саду дві «хрущовки». До речі, коли Лаудон саджав
дерева, то спеціально до їхніх коренів прокладав водопровід».
Ужгородська легенда про японські вишні
З роками
кількість версій виникнення перших сакур в Ужгороді більшає, від так з’являються
і цікаві неординарні історії:«Посольство
Японії їхало до Франца Йосипа і везли з собою в подарунок символ Японії –
сакури. І, коли вони зупинилися в Мукачівському замку, роми украли в них ці
саджанці, тому що були впевнені, що це вишні. Зрозуміло, що на місці, де вони
крали, продавати було дуже підозріло, й тому, вони продали саджанці ужгородцям,
обіцяючи, що дадуть ці вишні плоди. Насправді, плодів вони так і не дочекалися,
але, побачивши, що дерева на диво прекрасні, почали засаджувати місто. За
легендою, саме так з’явилася сакура в Ужгороді».
Сакурний сезон для туристів
У Закарпатті пік
сезону припадає саме на цвітіння японської вишні. У цьому році сакура «вибила з
колії», тому що, як правило, її цвітіння починалося із середини квітня. Екскурсовод
Юрій Яновський пояснює, що зараз весна прийшла в Україну на місяць раніше, і
тому «ужгородська візитна картка» швидше зацвіла. Туристи забронювали собі
білети й житло на 20-ті числа місяця, і вони вже потраплять на обпалі квіти
сакури.До подій на
Майдані було багато туристів з Білорусії
та Росі. Зараз їх, практично немає. Зазвичай приїжджають в Ужгород з інших
областей. 80% відпочиваючих – це жителі міст-мільйонників: Одеса, Київ, Харків,
Дніпропетровськ.
«По чім сакура?»
«Вирощуємо в
ЗеленГоспі, попит на них є. Вартість саджанця сакури – від 200 до 1500 грн в залежності від сорту й
розміру, – ознайомлює директор товариства «Уж-Агромікс» Іван Опаленик. – Можна
придбати плакучу та звичайну види японської вишні. З кожним роком попит на
сакуру збільшується. Клієнтів багато не лише з нашої області, а й з усієї
України. Були замовлення з Києва, з Івано-Франківська тощо. Сакури потрібно
садити на початку весни, або в кінці осені. Весною – поки листя не
розпустилось, осінню – коли вже опало. У деяких випадках, якщо рослина в
контейнері, можна і в літній сезон».В Ужгороді
налічується більше 2 тисяч сакур. Зі збільшенням попиту на японські вишні,
відповідно й збільшується «орожевлення території» не тільки міста, а й всієї
області.«Рожевий бренд»
Ужгорода приваблює все більше туристів. Фото біля сакури – чи не найвдаліший
сувенір для відпочиваючих, а також – найкращий спосіб не лише для них, а й для
місцевих жителів, зафіксувати весняний пік краси.
Яна Тегза
