Коли дівчина через паразитів чоловічої статі
перетворюється на плакучу вербу, то варто задуматися, що ти насправді –
дівчина, а не плакуча верба. Дійсно, стверджувати очевидні речі – абсурдність.
Однак, ми, дівчата, часто через зовнішні чинники перетворюємося на плакучу
вербу, колючого кактуса або ж на беззахисних польових квіток, однак дуже рідко
на міцного дуба.
У наш час, коли до тебе в двері замість принца стучить якийсь
черговий кінь, котрий представляє із себе жеребця, а ти не відкриваєш двері, то
він перетворюється у впертого віслюка, який майже щотижня стукає і стукає,
однак цей віслючок-кінь не розуміє, і доходить до нього пізно – двері ж йому
ніхто не збирається відкривати. І той кінь не вловив істини: він – ніякий не
жеребець, і якщо підбирати до цього іменника означення, то тільки таке – «дохлий».
Можливо хтось і не погодиться зі мною, однак нас ще з
дитинства вчать – ми маємо знайти і мати поруч кохану людину. Бачиш ціль –
крокуй до неї. Однак на осліп нікуди не потрібно прямувати і рожеві окуляри
варто ще на початку дороги відкинути в бік. Стосунки, як зубна щітка – є обов’язковою
і корисною річчю. Та в сучасному суспільстві перше зношується швидше, ніж
останнє. І річ не йде про якісність зубних щіток і про необхідність їх
частенько міняти. Говориться про браковані
відносини.
І так, повернемося до коней. Адже, обговоривши цей тип
парнокопитних, можна зробити висновок, що коні ще бувають і скаженими. Вони
мечуться від одних дверей до інших у пошуках чогось, а чого саме – навіть самі
не знають. У народі говорять: «Якщо одні двері зачиняються, то відкриваються
інші», та все ж таки, когось, щоб не стукав у багато дверей по декілька разів
підряд – варто самого спочатку закрити під замок і спробувати вилікувати його
скаженість.
Звичайно, це стосується не всіх чоловіків. Ще й не
вимерли ті, які дійсно варті шани і турботи. Та все ж таки, коли у ваші двері
хтось стукає, не спішіть відчиняти, а спочатку запитайте: «Хто там?», а вже
потім самостійно переконайтеся, чи дана відповідь відповідає реальності.
Якщо ви в житті зустріли коня, то знайте, його місце – у стайні,
а не у вашому серці. Не варто чекати принців, а очікуйте тих, хто не кидається
від одних дверей до інших, тих, хто має в житті чітку позицію, тих, хто буде
справжнім у всіх значеннях цього слова, ну і … не парнокопитним))))
Отож, дівчата, майте в житті безлімітну радість, і
знайте, що у кожного болю є свій ліміт, і цей ліміт встановлювати маєте саме
ви.
Ну а ті особи чоловічої статі, які виявили яку-небудь
схожіть із описаним вище конем, змінюйтеся. Бо пройде час, і ви навіки
залишитеся дохлим, скаженим конем, для якого двері до жіночих сердець будуть
завжди зачиненими.
